Possidonion Hotel 2*

Я прожила в отеле «Поссидонион» двадцать восемь дней, почти весь август 2013 года. Премилое местечко! Расположен он исключительно удачно. До моря идти минуты 2 неторопливым шагом, но при этом окна не выходят на набережную, где с заката и чуть ли не до рассвета шумит толпа. На площади, в которую вливается главная улица, есть и кафе, и ресторанчики, и сувенирные лавки. Напротив гостиницы и за углом – 2 солидных универмага с хорошими ценами. И сквер с эвкалиптами и пиниями, и родоновые источники, и спа-салон – всё в двух шагах.
Завтраки были довольно плотные: тёплые булочки из булочной за углом, варёные яйца, сыр, брынза, колбаса двух видов, нарезанный свежий огурец и кекс, масло и джем двух видов, кофе, чай, молоко, апельсиновый сок. Можно было брать, сколько угодно. Наши предприимчивые земляки ещё и запасались провизией на ужин, горничные ничего не имели против этого. Завтрак сервировали иногда к 7:10, иногда к 7:20. Считалось, что он начинается в 7 утра, а продолжается до 10, но горничные обычно терпеливо ждали «до последнего посетителя», то есть, примерно до 10:30. Часть номеров (со 2 по 5: 202-205 и т.д.) выходит на живописную площадь с пальмами и фонтаном, за которой видно море, часть (с 6 по 9) – на милые улочки и горы, часть (кажется, с 10 по12) во внутренний дворик с пальмами и фиговыми деревьями, а 1-е номера (201, 301 и т.д.) выходят в узкий проулочек между домами. В этих номерах не так жарко, как в прочих, но есть и недостаток: нет балкона, и света поэтому не так уж много. Да и вид на соседские окна не всякого устроит. В номерах, выходящих на площадь, есть свои недостатки: солнечная сторона, да и довольно шумно от машин и мотороллеров, у которых греки предпочитают не использовать глушитель. Впрочем, в номерах, выходящих на улицу, слышны те же машины и мотороллеры. (Жизнь в Лутраках замирала около двух ночи и начиналась примерно в девять утра. Но, честно говоря, шум за окном был такой весёлый и мирный, что мало кого раздражал.)
Мебели в номерах вполне достаточно. Шкаф, в нём сейф (иногда без ключа), плечики (где-то их будет 3, а где-то – 23, это как повезёт) и шерстяные одеяла; стол, в котором прячется холодильник, кровать (или две), тумбочка (иногда две или три), стул и банкетка. В иных номерах были даже телефоны. Две или три лампы, иногда настольная, иногда только настенные. Во всех номерах был фен, а в некоторых – ещё и электрический чайник. Кондиционер работал у всех, а телевизор, который был в каждом номере, у некоторых ловил три канала (в том числе российский), а у некоторых только шипел и сипел. На балконе пластиковый столик и стулья. Кстати, берите с собой бельевые верёвки и прищепки! Тут часто дует сильный ветер, и полотенца с купальниками летают по всей улице, если не подстраховаться. Совмещённый санузел или с душевой кабиной, или с сидячей ванной; два полотенца, большое и среднее, но их может оказаться и три, а может и одно. Всё может быть исправно, а может и нет: сантехника тут старенькая. У меня в 201-м периодически лилась вода из бачка на пол, и горничная Христина помогла только тем, что дала половую тряпку, а когда я переселилась в 206-й, то, не дождавшись помощи от хозяев, сама починила бачок, который дико шумел. Жалюзи работали исправно, а кое-где были не жалюзи, а ставни, что, может быть, ещё удобнее и уж точно романтичнее!
Лестница в отеле красивая, мраморная, украшенная картинами и гравюрами, но довольно крутая и скользкая. Так что все, в основном, пользовались лифтом. Кстати, акварели, гравюры, репродукции и фотографии знаменитостей, посещавших отель, висят и в номерах, и в баре, и в холле, и в столовой, всё очень мило и со вкусом.
Интернет в отеле есть, правда, часто Wi-Fi было не поймать, но я-то пользовалась компьютером (который «зависал» не больше, чем на час-другой). Компьютерная комната расположена в полуподвале, там душновато и мало света, но зато есть туалеты. А к одному из компьютеров мы даже присоединили русскую клавиатуру, которую нашли на соседнем столике.
Пожалуй, единственный недостаток этой гостиницы – небрежная уборка. Правда, мусор из корзины под раковиной выбрасывали почти каждый день. А вот пылесосом или веником тут не пользуются. Полы мыли крайне редко и, опять-таки, небрежно. Правда, Лутраки – чистенький городок, ни смога, ни пыли, но сильные ветра могут занести в номер всякий растительный мусор и окурки с соседних балконов. Постельное бельё меняли только по просьбе, полотенца тоже. Можно было положить записку с просьбой об уборке под ключ от номера, который, уходя, все оставляли на стойке у портье, а можно было и лично попросить.
Гостиницу содержат Александер и его сын Петрос. Оба говорят по-английски и по-итальянски (а может, и ещё на каких-то языках). Александер уже очень пожилой, так что всем занимается Петрос. Ещё есть две горничные. И молодая Христина, и пожилая Василики (ударение на «и») одинаково любезны и знают несколько слов по-английски.
Правда, знание какого бы то ни было языка там не обязательно: десяток английских слов, пяток греческих (с помощью разговорника) и выразительные жесты – этого вполне хватит и для того, чтобы полотенце попросить, и для того, чтобы обсудить качество еды в соседней закусочной. И персонал гостиницы, и вообще все жители городка приветливы и настроены на общение, так что вас в любом случае хотя бы постараются понять. В этом отношении греки (и в Лутраках, и в Афинах, и в Нафплионе) чуть ли не перещеголяли традиционно любезных петербуржцев. Почти все греки – любого возраста – хоть на каком-то уровне знают английский, многие говорят по-итальянски, иные – по-испански, иные даже по-русски. В городке хватает наших бывших соотечественников среди продавцов и официантов, многие таверны и кафе используют меню на русском и английском. Так что проблем с общением тут просто не может возникнуть!
Греческая еда именно такая, как про неё пишут, всё очень вкусно, а порции, рассчитанные на одного, могут насытить и четырёх (но в некоторых закусочных всё скромно, там одиночной порции хватит «только» на двоих). Продукты в магазинах дешевле, чем у нас, и несравненно качественнее. Если вы не любитель таверн и ресторанов, то вам хватит местного дивного йогурта, молока, сыра и хлеба (который лучше покупать в булочных, а не в супермаркетах, где, в основном, продают довольно банальную «нарезку»). По средам и субботам бывает базар, где продают и одежду, и всякие хозтовары, и свежую рыбу, и дары моря, и овощи-фрукты. Парадокс: рыба не слишком-то дешёвая (как можно было бы предположить, раз море рядом), курица дороже, чем свинина-баранина, а сладости дороже, чем мясо. Овощи и фрукты и дешевле, и гораздо вкуснее, чем в Питере. Помидоры по 30-40 центов («лепта» по-гречески) за кило, отличные персики и апельсины по 80 лепта или по 1 евро, сладчайший виноград от 50 центов до 1 евро… Не слишком хороши только огурцы, но их в здешнем засушливом климате сложно выращивать.
Ну, и самое главное – в гостинице «Поссидонион», как и в самих Лутраках, необыкновенно уютно. Не совсем понятно, от чего это зависит, но это факт. Кажется, что ты не в гостинице, а в гостях или даже у себя дома. Никто из моих соседей не говорил: «Иду в отель», все говорили: «Иду домой». И казалось, что ты не в городке, а в увитой плющом беседке на берегу ласкового моря. Сюда точно стоит приехать!

Буквально вчора повернувся з Лутрак, де мешкав тиждень в готелі Possidonion 3*.
Зразу хочу сказати, що поїздка вдалась дуже бюджетною, а на одного нам запропонували гарячу путівку на 7 днів ВВ за 175Е, правда вилітати потрібно було на наступний день.
1. Готель. Сам по собі готель Possidonion 3* є непоганим дешевим готелем в центрі невеличкого містечка Лутраки. Номери прибираються всього кілька разів на тиждень, сніданки доволі вбогі,але там дуже привітний персонал, особливо хочеться відзначити директора готелю Петроса Еконіу - приємного і товариського чоловіка. Готель є невеличким, на 4 поверхи, десь по 10 кімнат на поверсі, знаходиться на центральній площі містечка, за 100 м від пляжу і від парку. В парку є джерело з лікувальною водою, яка виводить жовч і т.д., але пити потрібно обережно.
2. Лутраки. Славляться своїми водами і бальнологічними купальнями (вхід десь біля 6-7 Е). Мінеральна вода тече прямо з крану вже напевно десятиліттями, тому купувати воду вам не буде потрібно. Це серйозно - пив цілий тиждень і почуваюсь дуже добре. Цю воду бутилюють і продають по цілій Греції. Ви просто візьміть собі пляшку і набирайте туди собі воді з крану, можете охолоджувати її в холодильнику (вони є разом з кондиціонуванням в кожні кімнаті готелю).
В місті безліч кафе-ресторанів і магазинчиків. Щодо міні-маркетів, то один знаходиться зразу біля готелю вуличкою вверх, не доходячи до церкви. По цінах один з кращих, інший - 200 м наліво по головній дорозі - трохи дорожчий і менший, ще один - найбільший - десь за кілометр вліво по головній дорозі. В кафе можна продегустувати місцеву кухню - особливо цікавими пропозиціями є "Морський мікс" - всякі риби, мідії, кальмари і т.д. Однією з найпопулярніших риб там є гаврус, можна тарілку придбати за 7 Е. Нагадує шось на кшталт мойви :) також частують десь за 12 Е восьминогами, але мені вони ніколи не подобались :)
Греки полюбляють каву, тому шанувальникам цього напою буде приємно пити її там, особливо в спеку там подають тепер фрапе з льодом. Практично до більшості страв там подають місцеве вино - недороге і приємно, не так, як в Україні :)
Щодо пляжу, то він переважно в Греції є комунальним, тобто безкоштовним для туристів. Лишається тільки подбати про лежаки і парасольки. Можете придбати собі або килимок з парасолькою, або платити кожен день тим, хто на цьому заробляє - десь біля 2,50 Е в день. Вода чиста і прозора, видно дно і риб, тому може буде цікаве пірнання в масці
3. Екскурсії і розваги.
Взагалі в Лутраках є найбільше казіно по грошообороту в Европі, тому якщо у вас забагато фінансів - ідіть туди :)
Якщо ви цікавитесь можливістю покататись на човнах - пропозицій багато на березі, можна також поплисти покататись на канал чи на острови. В горах є центр пара-і-дельтапланеризму, десь бачив альпіністичний центр.
Недалеко Лутрак є відоме на всю Грецію солоне озеро Вулягменіс, де багато гарної риби і легкого купання, зразу біля нього поблизу маяка є бухточка, де був колись храм Гери і де можна поки що покупатись, особливо гарно - при місяці.
Греція - країна з багатою православною культурою, недалеко Лутрак є паломницький центр - цікавий жіночий монастир Св.Патапія, далеко в іншій частині країни - монастирі Метеори і Атон. Всюди - дуже багато церков.
Історія і культура. Лутраки знаходяться десь в 15 км від старовинного міста Коринт, десь 45 км - від Мікен, 80 км - Афін. В Старому Коринті є величні руїни старовинного міста, де переплелись грецька і римська старовини і де побував апостол Павло, над містом височіє велична фортеця Акрокоринт, чимось схожа на наш Судак, але більша і в кращому стані (на неї треба їхати машиною). Музей в Старому Коринті працює до 17.00, в фортеця Акрокоринт є безкоштовною для входу. Мікени - особлива пам'ятка старогрецької цивілізації з 1500-1200 р. до н.е.! Там діє музей, який, як багато музеїв в Греції, працює тільки до 15.00!
Недалеко Мікен є містечко Епідавр, де представлений один із найкраще збережених в Греції древніх театрів, і містечко Нафпліон, яке було столицею Греції на початку 19 ст.,де є стара фортеця, гарненька стара частина. По дорозі Нафпліон-Коринт можна відвідати ще кілька місць, як от Тіринф, Аргос і Немея, де є цікаві древні залишки. Для такої мандрівки найкраще взяти на групу 4-5 осіб машину, місцеві агенції їх пропонували за 50Е в день (ще десь піде 25-30 Е піде на бензин, він там по 1,75Е).
В Афіни можна поїхати екскурсією, це буде десь біля 50Е, а можна самому, що зробив я. З Лутрак майже щогодини іде автобус на Афіни і коштує 7,50 в одну сторону. Повертається десь 19-21.00 щодня. В Афінах найцікавішими об'єктами є Акрополь з супутніми музеями (Антична і Римська Агора, Керамікіон, Бібліотека Адріана, Аполоніон та ін. - вони працюють до 15.00!!! )
Цікаво потусуватись в райончику кафе і магазинчиків Плака, який розкинувся зразу біля Акрополя. Зверніть увагу! В такий час може бути страшна спека - біля 40 С, тому потрібно взяти сонцезахисні гелі, пити багато води і робити перерви для відпочинку. Цікавим місцем для відпочинку є Національний парк, що знаходиться між палацом Запіо і парламентом. Біля парламенту є пам'ятник невідомому солдату, де стоїть відома варта кумедно вдягнутих евзонів.
Деякі гіди говорять про цікавість в огляданні їх стадіону, Бібліотеки і т.д., але я в цьому нічого цікавого не побачив. Для повнішого розуміння ситуації можна пристати до екскурсії на Акрополі і тихо і на халяву послухати щось цікаве про цю місцину :), а також можна скористатись з оглядового автобуса або поїзда, що десь потягне на 15-20 Е. Кафе і магазини дешевші, що розміщені далі від головних туристичних маршрутів.
4.Що купувати
Греція, як написано в путівниках, має біля 119 млн. оливкових дерев, відповідно - мариновані оливки (сирі не їсти :)), оливкова олія. Наступним продуктом є виноград, вино і виноградний оцет. Ціни варіюють. Але більшість вина, що я купував, було добрим і дешевим - можна було купити на 2 Е літру. В них в ходу біле, червоне і чорне вино (останнє - менш популярне).
В Лутраках по середах і суботах зранку діє базар, де можна дешево купити якісні фрукти і овочі - за 0,80 - помідори і огірки, за 1-2 - виноград, за 4-5 - інжир, за 0,2 - кавун, 0,8 - диня і т.д. Я тільки і їв це все кілограмами :)
Також торговці говорять про небувалий серед колишніх постсовків інтерес до шуб і шкіри, але я якось не скористався з цієї опції :)